Чужина,розкинула крила,
Як птаха зваблива...
Багато охочих старались піймать твої крила,
Злетіти з тобою в ті мрії,куди ти манила...
Спішили зловити чужини розкішнії крила,
Блискучим,зеленим пером, що так щиро манила.
Спішили,обжиті роками місця залишали,
У розпачі сльози батьки їм у слід витирали.
Гонимі,як вітром,бажанням серця ти обрала,
Над ними,немов хижий коршун,кружляла.
Та злого у тобі нічого вони не вбачали,
Із радістю в серці до тебе вони прямували.
Чужина...Гонимі за кращим бажанням,
Наповнились душі болючим скитанням.
Досхочу напились гіркої розлуки,
В мозолях грубіли натрудженні руки.
Чужина...Батьками залишені діти,
Вянуть в їхніх серденьках довіра і віра,як квіти.
Чужина...До болю підрізані крила,
Не одно ти мрій і бажань всіх лишила.
Хто скаже ту правду,що ниє до нині,
Як сум огортає думками в далекій чужині?
В далеких країнах, в скитаннях,змудрілі родини,
Слова повторяють у смутку щоднини.
Не можна забути той край, де мати тебе народила,
Забути, як квітне і пахне весною калина.
Не можна забути вечірню молитву з батьками,
Так хочеться,хоч би на мить,пробігтись курними шляхами.
Хоч за життя, землі самої край ти осягнеш,
Від долі,ти, своєї нiкуди не утечеш.
Згодися там,де Бог тебе посіяв,
Що б ти себе бажаннями порожними не обнадіяв.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Крик души : О деньгах и ''поле чудес''.. - Роман Щетенко Мне сложно было определиться в какую категорию данную статью поместить. "Крик души" возможно не самое удачное название рубрики для данной статьи, поскольку у меня нет какого-то надрывного взывания, но и для "проповеди" всё таки статья имеет не тот формат. Надеюсь что тема животрепещущая, и нам будет о чём поговорить. Это "разбор полётов", статья - общий вывод сложившийся примерно за 6-7 лет личного внутрицерковного опыта. Возможно кто-то поправит меня, дополнит, буду признателен. Обещаю, без ответа не оставлю никого.
30.12.2008 К своей статье я доступ закрывал, считая что перегибаю палку в своей критике. Но в связи с последними событиями вокруг Посольства Божьего, я снова открываю её для чтения. *Статья была написана пару тройку лет назад.
